Круглий стіл з фахівцями Центральноукраїнського державного університету ім. В. Винниченка на тему: “Презентація і обговорення монографії “Гендерні виміри України: адаптація гендерних індексів на субнаціональний рівень”. |
06 травня 2025 року члени команди міжнародного проекту “Subnational gender equality: balance of EU values and Ukrainian realities” (Project: 101047451–SubGend–ERASMUS-JMO-2021-HEI-TCH-RSCH) Центральноукраїнського державного університету ім. В. Винниченка презентували працівникам ГУС у Кіровоградській області Монографію “Гендерні виміри України: адаптація гендерних індексів на субнаціональний рівень”, яка присвячена дослідженню складних гендерних індексів та їх адаптації до українських реалій. Вона має на меті обґрунтувати важливість складних гендерних індексів як інструменту для оцінки рівня гендерної рівності та формування ефективних управлінських рішень. Результати дослідження можуть бути використані для розробки політики, спрямованої на зменшення гендерних диспропорцій, як на національному, так і на регіональному рівнях. Монографія стане у нагоді науковцям, експертам у сфері соціальної політики, а також представникам державних органів влади та неурядових організацій, які працюють над розв’язанням проблем гендерної рівності. Професор кафедри математики та цифрових технологій Наталія Пасічник розповіла про історії формування та розвитку складних гендерних індексів, зокрема їх модифікацій від Індексу людського розвитку та аналізу Глобального індексу гендерного розриву. Зазначила, що індекс спрямований на оцінку гендерних розривів між жінками та чоловіками в економічних, освітніх, медичних і політичних результатах на основі наявних даних. Звернула увагу на те, що глобальний індекс гендерного розриву досліджує розрив між чоловіками та жінками за чотирма основними категоріями (субіндексами): економічна участь і можливості, рівень освіти, здоров’я та виживання та політичні можливості. Професор Центральноукраїнського державного університету ім. В. Винниченка Ренат Ріжняк презентував “Гендерні проекти як фактор впливу на подолання гендерної нерівності в Україні”. Присутніх було ознайомлено з Національними та міжнародними проєктами з гендерної проблематики. Гендерна нерівність залишається глобальною проблемою, яка проявляється у різних сферах життя, зокрема в освіті, політиці, економіці та культурі. Національні та міжнародні проєкти надають унікальну можливість вивчити механізми, які успішно працюють у певних соціокультурних контекстах, та оцінити їхню ефективність. Науковий аналіз гендерних проєктів дасть можливість провести оцінювання ефективності впровадження гендерних політик. Проєкти часто слугують експериментальними платформами для впровадження нових політик і стратегій. Науковий аналіз дозволяє оцінити, наскільки такі ініціативи відповідають заявленим цілям і чи досягають вони реальних змін у суспільстві. Доцент Центральноукраїнського державного університету ім. В. Винниченка Катерина Акбаш розповіла про адаптацію Індексу гендерного розвитку, Індексу гендерної нерівності та Глобального індексу гендерного розриву на субнаціональний рівень, тобто на рівень регіонів України. Зауважила, що серйозною проблемою є відсутність статистичних даних вибіркових обстежень в Україні, які не проводились під час воєнних дій. Хоча саме ці дані входять до складу індексів, що розглядаються. Загалом, використання базових методик та врахування регіональних показників дозволило авторам провести регіональну адаптацію складних гендерних індексів без кардинального розширення бази показників. Результати такої універсалізації регіональної адаптації дозволяють проводити порівняльний аналіз прогресу в гендерному розвитку як окремих регіонів країни, так і регіонів різних країн світу. Необхідність проведення регіональної адаптації гендерних індексів полягає в існуванні об’єктивної небезпеки, що показники складних індексів по країні не відображають досить широкі регіональні диспаритети. Як наслідок, за результатами обчислення загальних по країні індексів стає неможливим формулювання точних політичних, економічних і соціальних рекомендацій в контексті розвитку людського потенціалу з урахуванням гендерного фактору, які були б дієві й оптимальні для всіх регіонів країни. Отже, згадані рекомендації для кожного регіону повинні коректуватися з урахуванням результатів регіональної адаптації субнаціональних індексів. Учасники заходу брали активну участь в обговоренні представленої теми та висловили подяку і пропозиції щодо подальшої співпраці. |
